Сидить хлопець за комп'ютером рік, другий... От йому вже 18 років. Мама каже: синку, може ти книжечку почитаєш? Бере він меленьку книжечку, починає читати... За п'ять хвилин хапається обома руками за голову й несомовито кричить: я так не можу, у мене зараз мізки вибухнуть!
Бабуся годує маленького внука, який не вельми прагне їсти. Підводить ложечку до його рота і примовляє: за маму... за тата... за сестричку... за діда... за бабу... за фараона...
середа, 19 грудня 2018 р.
пʼятниця, 9 листопада 2018 р.
понеділок, 5 листопада 2018 р.
Лоґопеj :: Клуб "Духовний досвід"
Клуб "Духовний досвід", гаслом якого є: "Кожна людина має свій шлях до Бога і самого себе, ми тут лише прийшли поділитися власним досвідом, а приймати його чи ні комусь іншому - це особисте право кожного".
субота, 20 жовтня 2018 р.
Лоґопеj :: Я часами дивився б на людей...
Звертаю увагу, що я часами дивився б на людей, їхні обличчя, жести, міміку, на все те, що виражає їх, як особистостей; намагався б допетрати їхні судження, прагнення, оцінку інших крізь здобутий життєвий досвід. У цій ролі почувався б як режисер, але не тим, що керує акторами, а таким, який прагне, будучи за кадром, вихопити невідоме, інше з-поміж інших, унікальне і до болю знайоме більшості.
22:22 20Х18
четвер, 27 вересня 2018 р.
Лоґопеj :: підсвідомість (анекдот з народу)
Чоловік отримав зарплату, йде додому і каже: ну все, цього разу несу всю зарплату жінці, ніякого пива, навіть і не подумаю!
Тут до нього звертається підсвідомість:
- Ну, а може зазирнути в бар? По пивку, а потім додому?
(До бара півдороги).
- Ні! Я вирішив, я собі сказав - іду додому!
- А може подумаєш? Що там вартує завітати на півгодинки, перехилити келишок, другий?
- У мене принцип, я собі сказав, що цього разу більше ніяких барів!
(До бару лишається менше 100 метрів).
- Ну, а ти все ж таки подумай! Чи варто втрачати таку чудову можливість?
- Я сказав: ні! І більше жодних умовлянь!
(До бару - пару кроків).
- Що ж, ти як хочеш, а я пішла!
Тут до нього звертається підсвідомість:
- Ну, а може зазирнути в бар? По пивку, а потім додому?
(До бара півдороги).
- Ні! Я вирішив, я собі сказав - іду додому!
- А може подумаєш? Що там вартує завітати на півгодинки, перехилити келишок, другий?
- У мене принцип, я собі сказав, що цього разу більше ніяких барів!
(До бару лишається менше 100 метрів).
- Ну, а ти все ж таки подумай! Чи варто втрачати таку чудову можливість?
- Я сказав: ні! І більше жодних умовлянь!
(До бару - пару кроків).
- Що ж, ти як хочеш, а я пішла!
вівторок, 25 вересня 2018 р.
понеділок, 24 вересня 2018 р.
неділя, 23 вересня 2018 р.
Лоґопеj :: візитівка
Довго розмірковуючи над тим, що я написав би про себе на візитівці, аби узагальнило мою діяльність, довго не міг підібрати відповідне слово. Може, що "унікум", "універсал", "геній", "майстер", може, щось конкретніше: "менеджер з продажу", "телемайстер", "актор & режисер" та мене б не зрозуміли. Лишається багатозначна й для декого чудернацька версія: "митець".
Але який я "менеджер", яким я давно не є; "телемайстер", коли соромно згадати день останнього відремонтованого телевізора; "режисер", коли вже пару років не працював над жодною сценою; "митець", коли те, що твориться - незатребуване? поет? громадський діяч? актор? фотограф? педагог? мовник? літератор? маркетолог? видавець? слюсар-електрик?..
У візитівці достатньо написати своє ім'я, і ті, хто мене знає по-своєму, підпишуть мій номер у мобільному так, як мені ніколи б не спало на думку.
Минуть роки, а про нас говоритимуть так, як ми б того й не уявляли. Життєвий імідж може суттєво відрізнятися від суб'єктивної думки інших. Й малоймовірно, назвавши себе "генієм", хоч раз визнають таким, усупереч: "назвався грибом, то й лізь у кошик!" Якщо й виявиться, щось посутнє, про що можна сказати пару слів, неодмінно назвуть своїми / чужими, навряд чи твоїми словами.
12 лютого 2017 р.
Але який я "менеджер", яким я давно не є; "телемайстер", коли соромно згадати день останнього відремонтованого телевізора; "режисер", коли вже пару років не працював над жодною сценою; "митець", коли те, що твориться - незатребуване? поет? громадський діяч? актор? фотограф? педагог? мовник? літератор? маркетолог? видавець? слюсар-електрик?..
У візитівці достатньо написати своє ім'я, і ті, хто мене знає по-своєму, підпишуть мій номер у мобільному так, як мені ніколи б не спало на думку.
Минуть роки, а про нас говоритимуть так, як ми б того й не уявляли. Життєвий імідж може суттєво відрізнятися від суб'єктивної думки інших. Й малоймовірно, назвавши себе "генієм", хоч раз визнають таким, усупереч: "назвався грибом, то й лізь у кошик!" Якщо й виявиться, щось посутнє, про що можна сказати пару слів, неодмінно назвуть своїми / чужими, навряд чи твоїми словами.
21 вересня 2018 р.







