Лоґопеj :: То хто ж, цікаво, розділяє за мовою?

Події відбуваються у Польщі. Увечері вийшов на двір, а там за столом сидить знайома мені невеличка компанія з хлопців-робітників. Разом із тим, поміж них, незнайома дівчина, мешканка того ж хостелу, яка, почувши мою українську мову, перепитала за неї:
- А ви не спілкуєтесь узагалі російською?
- Рідко, адже спілкуватися українською для мене - категорично!
 - То чого ж ти - такий "категоричний" - не в Україні?
- Видно, так само, як і ви... Я не ставлю для себе перепон, тим самим не зауваживши вам на вашій російській, навіть почувши, що родом із Чернігова...
Приблизно на тому і завершилась наша різнополярна розмова. Вона увімкнула якусь русопопну музику, а я пішов геть.
Минуло більше тижня і я завершив сам із собою той діалог, перевівши його на якісно інший рівень, риторичний:
- А може мені в тéбе запитати за дозвіл розмовляти українською?.. Я таке зробив би в корінного росіянина, поляка, яким, можливо, і цікаво було б почути іншу мову, але не в того, що родом із України!