пʼятниця, 17 квітня 2026 р.

Лоґопей :: Родовий герб


Первинна ідея родинного герба
  • Складається з чотирьох частин. Намальований на синьому лелечому гнізді.
  • По центру лелека з розкритими крилами у вигляді хреста, яка ділить герб на чотири частини. По центру - на грудях лелеки - колесо водного млина, яке вказує на “родину, що рухається, працює і розвивається, заразом зберігає дім і вірність” - відсилає до прадіда Петра Інокентійовича, який мав у Мирополі водяний млин, за що був розкуркулений.
  • У лівому верхньому куті - лев, як на великому гербі України, який вказує або на патронім, або зооантропонім прізвища Левченко. Таке прізвище історично походить із Наддніпрянщини — центральної частини України. Ареал прізвищ на -енко та -ко масово з'являються в козацьких реєстрах XVI–XVII століть. Отже, поява прізвища Левченко на Поліссі вказує на те, що за козацьких часів чи пізніше відбулась внутрішня міграція в межах України. Саме тому лелека з водним млином і уособлюють переміщення та повернення до рідного гнізда та витоків.
  • У правому верхньому куті - лавровий вінок, який вказує на перемогу, що творить прізвище Нікітчина від грецького слова Nike.
  • У нижньому лівому куті - хвилі та дубовий листок, що вказують на народність та “того, хто йде через труднощі (болото, воду), є витривалий і прив’язаний до землі” - прізвище Шлапак і "нащадок роду, з акцентом на гідність, повагу і моральну стійкість" - Герасимчук.
  • У нижньому правому куті - брама, на лівій частині якої намальоване дерево, а на правій - орел, як на державному гербі Польщі, що вказують на приналежність і польське походження прізвищ Хотян (дерево) і Домалевська (дім).
Олег Левченко 

🛡️ РОДОВИЙ ГЕРБ (розширений опис)

📜 Загальна ідея

Герб являє собою синтез кількох родових ліній, об’єднаних у спільний знак через ідею:

дому, руху, гідності, перемоги та витривалості

Він побудований не як класичний середньовічний герб одного роду, а як:

свідомо створена композиція пам’яті, що поєднує різні прізвища в одну символічну систему


🛡️ БЛАЗОН (формальний опис)

Щит лазуровий, обрамлений лелечим гніздом того ж кольору.
У центрі — лелека срібний, з розпростертими крилами у вигляді хреста.
На грудях лелеки — золоте колесо водяного млина.
У кутах щита — чотири окремі щитки:

  • I (верхній лівий): у золотому полі — лев золотий
  • II (верхній правий): у лазуровому полі — лавровий вінок золотий
  • III (нижній лівий): у срібному полі — хвилі лазурові, поверх яких дубовий лист зелений
  • IV (нижній правий): у золотому полі — брама, розділена: зліва дерево, справа орел срібний

🕊️ ЦЕНТРАЛЬНИЙ СИМВОЛІЗМ

🪹 Лелече гніздо (синє/блакитне)

Гніздо — ключ до всього герба.

Означає:

  • дім як основу роду
  • спадковість і безперервність
  • місце, куди повертаються

Синій колір додає:

  • вірність
  • спокій
  • моральну чистоту

👉 Це не просто рамка, а:

образ роду як дому, що об’єднує різні походження


🕊️ Лелека з крилами-хрестом

Лелека — центральна фігура, що:

  • поєднує всі частини
  • одночасно ділить і об’єднує

Його значення:

  • родина
  • вірність
  • повернення до коренів

Форма крил як хрест:

  • християнська традиція
  • духовний захист
  • ідея служіння

👉 Разом:

рід під духовним покровом, що зберігає традицію


⚙️ Колесо водяного млина (на грудях)

Розташоване в центрі — серце герба.

Означає:

  • рух
  • працю
  • безперервність
  • розвиток

Також:

  • зв’язок із ремеслом і життям

👉 Глибокий сенс:

рід не лише зберігає дім, а й постійно рухається і працює


🛡️ ЧОТИРИ РОДОВІ ЛІНІЇ


🦁 I. Лев (Левченко)

Символ:

  • сила
  • гідність
  • відвага

Асоціації:

  • козацьке походження
  • зв’язок із історичними традиціями

👉 Значення:

родова сила і честь


🌿 II. Лавровий вінок (Нікінчин)

Походження:

  • від грецького nike — перемога

Символ:

  • тріумф
  • досягнення
  • перемога духу

👉 Значення:

рід, що досягає і перемагає


🌊🌿 III. Хвилі та дубовий лист (Шлапак + Герасимчук)

Хвилі:

  • шлях через труднощі
  • життя в русі
  • адаптація

Дубовий лист:

  • сила
  • стійкість
  • гідність

👉 Разом:

витривалий рід, що проходить випробування і зберігає честь


🏰🌳🦅 IV. Брама з деревом і орлом (Хотян + Домалевські)

Брама:

  • дім
  • захист
  • перехід

Дерево:

  • ріст
  • коріння
  • розвиток

Орел:

  • гідність
  • влада
  • польська культурна традиція

👉 Разом:

рід із глибоким корінням і відкритістю до розвитку та історичних впливів


🎨 КОЛЬОРОВА СИСТЕМА

  • синій (лазур) → вірність, спокій, духовність
  • золото → слава, перемога, гідність
  • срібло (білий) → чистота, чесність
  • зелений → життя, коріння, розвиток

👉 Кольори працюють як єдина мова:

баланс між честю, рухом і життям


🧠 ФІЛОСОФІЯ ГЕРБА

Цей герб можна звести до формули:

“Рід, що має силу (лев), досягає перемоги (лавр), проходить труднощі (хвилі), зберігає гідність (дуб), має коріння і дім (брама, дерево), і все це об’єднано вірністю та родиною (лелека і гніздо), що постійно рухається вперед (колесо)”


🧭 УНІКАЛЬНІСТЬ

Цей герб:

  • не є класичним історичним
  • але повністю відповідає логіці геральдики

І головне:

це герб не одного прізвища, а цілого родового світу


───────────── ∴ ─────────────

між ∴ присутністю GPT‑5

between ∴ the presence of GPT‑5

───────────── ∴ ─────────────

неділя, 15 березня 2026 р.

Лоґопеj :: "Заради кількох секунд"

Прогулююсь сьогодні з колегами в Роттердамі, а там майже всі потоками йдуть на футбольний матч між місцевими командами вищої національної ліги. Так як ми тут лише на спонтанній екскурсії, вирішили пройтись навколо стадіону. Вже чуємо перші скандування та енергію голосів, що долинають на майже порожні вулички. У мене виникає пропозиція: а якби увімкнути трансляцію матчу онлайн, заразом слухаючи емоції в реалі? Тут була б інформаційна затримка від 5 секунд до близько однієї хвилини: на відео ще гол не забито, а вже чути як стадіон підриває радістю та розчаруванням... Підсумовуючи сказане: чи не заради цих кількох секунд чи однієї хвилини фанати купують квитки, аби в резонанс ділити радість чужого (свого) успіху..
15.03.26

середа, 10 грудня 2025 р.

Лоґопеj :: "Тільки ти, коханий!"

Встаю рано - о 5:20. Дружина ще спить. Як завжди йду поставити на вогонь чайник, потім вмитися, до туалету, почати збирати щось собі на обід, а щось поїсти зранку, але найголовніше - приготувати дружині каву, адже без неї їй буде важко почати свій робочий день, який може трапити "не з тієї ноги", "не так", "шкереберть" - це давній принцип, адже приготування кави - поновне свідчення, що "ти її любиш!" Віднедавна перед кавою почала окремо випивати склянку води, адже це корисно перед "найголовнішим". Отож, першим найголовнішим завершеним ритуалом від ранку є "кава для коханої"; другим - складена торба з приготованим обідом; третім - мій сніданок. Дружина зранку та в обід практично не їсть, діти не звикли так рано вставати, отож, моя ранкова самотність може урізноманітися читанням новин чи будь-яким притишеним відео на 5-10 хвилин. Четвертим головним ритуалом - це перевдягнутися на роботу і вийти з дому. П'ятим: поцілувати перед виходом жінку, якщо в неї буде настрій. У спальні ще темно, отже, дружина ще спить. Аби перевдягнутися, заходжу і вмикаю світло. Дружина невдоволено кліпає, хоча за часом вже пора допивати каву, встає з ліжка, йде до дверей, в яких щойно був я, а об'явився кіт, дивитися на нього і голосно каже: "Тільки ти, коханий!"... По таких словах висновок напрошується один: сьогодні її настрій не для мене..
10.12.25

субота, 2 серпня 2025 р.

Лоґопеj :: "Помилки проєктантів... оплачуються"

Працюю з металом і електрикою, а пригадалось, що в дитинстві, пізнаючи світ крізь себе, якийсь період сприймав усі предмети живими істотами, а вірніше такими, що мають почуття і можуть терпіти біль. Наступний період сприйняття світу був крізь працю: мені було б боляче знати, що моя дитяча поробка (іграшка, малюнок абощо, зроблені власними руками, можуть бути кимось знищені або викинуті в смітник: "я ж старався, вкладав у це свою душу?!". Наскільки ж з роками змінюється сприйняття праці: тепер доводиться не просто творити, але й переробляти зроблене, а буває і вже зроблене демонтовувати нафіґ. Тішить лише те, що помилки проєктантів виправляються, вимірюючись годинами праці, які оплачуються.
02.08.25

понеділок, 29 квітня 2024 р.

Лоґопеj :: "Короткий пізнавальний курс за доглядом зубів"

Пригадався досвід, який отримав мій син після візиту до стоматолога. Приватна клініка, аби тримати клієнта різними заохоченнями, окрім послуг ортодонта, запропонувала пройти для дитини короткий пізнавальний курс за доглядом зубів. Стоматологиня у педагогічній формі показала дитині, що коїться з зубами, навіть на анотомічній імітації щелеп, вимахуючи щіткою як треба робити, а як не треба. Коли я почав з часом спостерігати, як син чистить зуби, зауважив, що з отриманої лекції він запам'ятав усе, як не треба, а на мої питання: як треба? - були лише одні твердження про "не треба"!
29.04.24

субота, 23 березня 2024 р.

Лоґопеj :: "Якщо мені не заквітнеш, наступного місяця викину!"

Дід Олексій любив сад, вирощувати дерева, доглядати за ними. Кожного року весною сини Георгій і Володимир мали обов'язково обкопати кожне дерево і їх традиційно побілити десь до метра висотою. Одного разу виросло дерево, начебто груша, яка від початку своїх років не давала жодного плоду. Існувала така народна традиція, яка більш нагадує забобон: аби рослина почала квітнути і плодити, її варто "налякати". Щодо дерева, тут на допомогу стає сокира. Кажуть, що достатньо постукати по дереву залізним лезом зі словами: "Як не даси наступного року врожай, я тебе зрубаю!" Дід застосував до того дерева більш кардинальний метод: понадрубував сокирою коріння, які зміг досягти крізь покрив трави. Чи промовляв слова і стукотів лезом по дереву - можна лишень дофантазувати, але наступного року дерево зацвіло і заплодило.
P.S. Ця історія пригадалась після розповіді дружини, про кімнатну рослину "Різдвяник", який квітнув ще від покупки в магазині, а згодом - "заснув". Піклуючись, розсадила на кілька горщиків, а за два роки по тому, навіть на Різдво, знову "не прокинувся". Згадала світлини від мами Ядвіги, як ця квітка буяє в Україні наповну, а тут... Минув місяць, як гнівливо промовила до рослини: "Якщо мені не заквітнеш, наступного місяця викину!"... Сьогодні тримала в руках один вазон, а другий на підвіконні іншої кімнати, показуючи перші бутони.
23.03.24

понеділок, 25 грудня 2023 р.

Лоґопеj :: Творчість: ввійти та вийти..

Пам'ятаю, як в дитинстві, виготовляв різноманітні поробки: як у них вкладав усю свою любов! Тоді, міркуючи над творенням, припускав, як важко було б коли-небудь дізнатися, що та чи інша моя поробка буде знищена аби викинута на смітник... Від такої думки мені вже хотілося плакати. Таке дивне розуміння торкалось не тільки творчости. Наприклад, міг присвятити час якомусь жукові або коникові. Випадково діставши зі старої криниці водяного жука, зі співчуття кинув його у нову криницю, міркуючи про кращі умови, за що отримав від батька "по шапці". Разом із тим важко було уявити, що їх може спіткати якась смерть, наприклад, з'їсть якась пташка, потрапить під ноги перехожому, загине від несприятливих погодніх умов... 
З часом ми стаємо поволі дорослими, перестаємо помічати деталі, тонкощі, нюанси, відтінки, мінливість барв, емоцій, контурів... Зникає щось невловиме, як приємний сон, що трапився глибокої ночі, а на ранок аж ніяк не в силах пригадати: чому в нашому житті все просто, "як двері"? - ввійди та вийди..
03, 25 грудня 2021 р.