Лоґопеj :: Народження Лоґоса

Коли я мав народитися, перед самими пологами, мати заснула і їй наснився сон, де посеред хащів лісу стояв красивий олень. З'явився ж на світ у колективній палаті, де одночасно народжували мало не семеро жінок.

Мати чомусь знала, що в неї буде син і надала мені ім'я Олег ще до народження. Можливо, тому й сон про "оленя" викликаний співзвуччям із іменем. У батька була своя версія вибору, пов'язана з колегою по роботі, який мав поетичне прізвище Пастернак. Що мати, що батько настоювали на своїй версії, і що ініціатива надати мені таке ім'я йшло саме від нього. Принаймні, як виявилось згодом, ім'я гарно пасувало закінченням останньої букви прізвища до імені, а до нього - по-батькові: ЛевченкОлеГеоргійович. Якщо обрати до уваги, що діда звали Олексій, зробив криптонім з перших букв довгого імені: ЛОГОС, що реально пасувало моїм літературним захопленням й в подальшому лягло в основу мого автографу.

Коли вчився в школі, був хлопець, з яким у нас часто збігались інтереси, із кількома днями різниці в датах народження. Як виявилось з розмови із ним, що його мати народжувала його у тій же лікарні, що моя. Припустили, що вже тоді ми вже оригінально "знали" один одного.

Батьки говорили, що я дуже пізно почав говорити. Десь у три роки. Навіть підозрювали, що матиму з тим проблеми в майбутньому, але сталось все навпаки: ближче до чотирьох років я настільки розговорився, що іноді мене важко було спинити. Навіть іноді жалкували, що я так багато і про все базікаю.

Час від часу в батька прозирав у розмові до мене дивний гумор, що міг народитися не Олег, а Олежанка. Такий переверт мого імені він пов'язував із моєю спокійною вдачею. За характером я не вельми проявляв пацанячу натуру: не був драчуном, не любив ганяти з хлопцями м'яча, не бігав по чужих дворах і не шукав "пригод на одне місце", любив, наприклад, спокійно гратись машинками та їх розкладати на деталі, аби зрозуміти, із яких частин вона складалась від початку. Досягаючи мети, пробував повернути первинний вигляд. Разом із тим на мої інтереси впливали захоплення старшої сестри, яка, як і будь-яка дівчина, залучала мене до своїх вподобань, наприклад, в організації лялькового театру, малюванні, прибиранні дому. У старшому віці зрозумів глибинний зміст того дивного "гумору": перед моїм народженням була "невдала" вагітність, де на думку батька могла народитися дівчинка.