Дід Олексій любив сад, вирощувати дерева, доглядати за ними. Кожного року весною сини Георгій і Володимир мали обов'язково обкопати кожне дерево і їх традиційно побілити десь до метра висотою. Одного разу виросло дерево, начебто груша, яка від початку своїх років не давала жодного плоду. Існувала така народна традиція, яка більш нагадує забобон: аби рослина почала квітнути і плодити, її варто "налякати". Щодо дерева, тут на допомогу стає сокира. Кажуть, що достатньо постукати по дереву залізним лезом зі словами: "Як не даси наступного року врожай, я тебе зрубаю!" Дід застосував до того дерева більш кардинальний метод: понадрубував сокирою коріння, які зміг досягти крізь покрив трави. Чи промовляв слова і стукотів лезом по дереву - можна лишень дофантазувати, але наступного року дерево зацвіло і заплодило.
P.S. Ця історія пригадалась після розповіді дружини, про кімнатну рослину "Різдвяник", який квітнув ще від покупки в магазині, а згодом - "заснув". Піклуючись, розсадила на кілька горщиків, а за два роки по тому, навіть на Різдво, знову "не прокинувся". Згадала світлини від мами Ядвіги, як ця квітка буяє в Україні наповну, а тут... Минув місяць, як гнівливо промовила до рослини: "Якщо мені не заквітнеш, наступного місяця викину!"... Сьогодні тримала в руках один вазон, а другий на підвіконні іншої кімнати, показуючи перші бутони.
23.03.24
Немає коментарів:
Дописати коментар